Як можна інтерпретувати сюжет Телесика в контексті походження сім’ї, приватної власності та держави?

Звернемо увагу на кілька моментів:

“Був собі дідо та й баба. А баба каже дідови: — Чоловіче, витеши мені з дерева дитину. Дідо пішов у ліс, зрубав деревинку і витесав бабі дитинку. Баба зачала її бавити, а дитинка ожила, і зробився живий хлопчик.”

1. Телесик народжується в магічний спосіб від чоловіка

“Телесик лишень приплив до берега, а змія його хап та й полетіла з ним. І принесла його до себе додому.

А в неї була донька, Зміючка Оленка. Каже стара змія:

— Зміючко Оленко, топи піч, так топи, аби цегла розсипалася. Я біжу гостей закликати, а ти спечи Телесика.”

2. Антагоністки – жінки-змії
3.  Серед них чоловіки відсутні

“Та й сіли й попоїли м’яса. Та вийшли надвір, та й кочаються. Та й кажуть:

— Покочуся, повалюся, Телесикового м’яса наївшися! А Телесик з явора:

— Покотіться, поваліться, Оленчиного м’яса попоївши! А вони того не чують та й знов кричать:

— Покочуся, повалюся, Телесикового м’яса попоївши!”

4. Що значить “кочаються та кричать”?

Почнемо з останнього. Сцена 4 – опис принесення дитини в жертву з ритуальним людоїдством та оргією. А жінки=змії є жрицями матріархального культу. Сенс ритуалу в тому, щоб поглинути життєву силу Телесика та передати її своєму родові. Причому рід цей, виходячи з 3 – матрилінійний. Гадаю, тут ми бачимо темну сторону культу Рожаниць.

Очевидні паралелі з давньогрецьким  міфом про Ламію – і тут і там фігурує жінка=змія, яка поїдає власних дітей. Ламія в деяких версіях – дочка Гекати – теж “темні рожаниці”. І в греків, і тут поїдання власної дитини виступає як кара.

Загалом же, сюжет відображає конфлікт між патрилінійним родом, в особі Телесика та його батьків і давнім матрилінійним родом, який уособлюють антагоністки.  Патріархат у цьому конфлікті перемагає, здійснюючи в процесі наругу над давнім культом, внаслідок якої рід жінок-змій припиняється, що символізує сцена гризіння явора (думаю, що явір, який росте у дворі – це теж сакральний символ дерева життя).

Економічний аспект патріархального роду теж присутній: “— Тату, купіть мені золотий човник, срібне весельце. Я буду їхати на ріку, буду ловити рибку та й буду вас годувати. Купив йому тато золотий човник, срібне весельце та й поплив він рибку ловити. А баба йому несе їсти. ” Марксистові це вказує на зв’язок між становленням патріархального роду та зростанням значення праці чоловіків як продуктивної сили.

Отже, рік минув

Хроніка моїх 22-23 січня 2014.

Ранок 22.01. Їду на акцію солідарності з затриманими раніше студентами до тюрми на Глибочицькій. Не встигаю. Вертаюсь додому.

Я живу у приватному секторі на вулиці Ціолковського. На вулиці біля дому помічаю машину та двох амбалів, які пильно стежать за перехожими.

Проходячи повз двері мого орендодавця, чую як він комусь пояснює, що ні, той, кого шукають його співрозмовники, не в нього.

Опинившись удома, дізнаюся про смерть Нігояна та беркутівську атаку барикад на Грушевського.

День 22.01
Вирушаю на Майдан. Страшно, що беркути підуть у наступ і почнуть стріляти, але намагаюсь перебороти страх. На Майдані зустрічаю однокашника з УФМЛ.Горять шини, й дим несе вітер з вулиці Грушевського понад Майданом у бік Бесарабки. На Майдані ламають бруківку й носять биту плитку на Грушевського, де барикади повернулися туди, де були до беркутівської атаки. Долучаюсь. Поряд зі мною ламають плитку типовий заробітчанин, скромно вдягнені жіночки та столичні хіпстери. Інструментів бракує на всіх.

Надвечір їду додому з думкою трохи відпочити, купити інструментів та повернутись. Вдома дізнаюсь про початок Варти в лікарні.

Пізнього вечора 22.01 їду до Жовтневої лікарні, де створюється перший пункт чергування. Вирішуємо розділити сили. Опиняюсь на лівацькій квартирі неподалік.

Ніч. 23.01 Випивши чаю, знову йдемо на Майдан. Підходимо до Єрвопейської. Телефоном дізнаємося, що в лікарні на Щорса проблеим з тітушками. Виникає план поїхати туди. Спілкуємося з Автомайданом. Розділяємося. Я опиняюсь у машині з двома автомайданівцями, які тут уперше й трохи туплять. Їдемо на Щорса. Трохи блукань, і ми знаходимо місце. Стоять розбиті машини, на тротуарі лежать чиїсь шапки.

Дізнаємося, що автомайданівців, які поїхали перед нами, захопили тітушки. Нема чого робити – вертаємось на Майдан. Холодно. Блукаю біля сцени. Зі сцени чую подробиці: виявляється, тітушки та беркутня заманювали автомайданівців у пастку. Якби ті мої двоє випадкових водіїв не тупили, то хтозна, де б я міг опинитись.

Вертаюсь додому з першим метро.

****

28 січня ВР скасувала диктаторські закони

Разделение Украины на запад и восток – это миф. На самом деле, в Украине можно выделить не две, а три единицы: центр, запад и юго-восток.

Центр – национальное ядро, а запад и юго-восток – периферии, имеющие свою специфику. Отдельно еще можно выделить Полесье, но оно по всем параметрам очень близко примыкает к центру.

Самая главная ошибка, которую делают, пытаясь понять Украину – это меряние ее критериями центральной и восточной Европы. На самом же деле тут скорее будут пригодны аналогии из истории США.

Потому что Украина по большому счету сформировалась в процессе колонизации Дикого поля.

Continue reading →