Міф про Телесика

Як можна інтерпретувати сюжет Телесика в контексті походження сім’ї, приватної власності та держави?

Звернемо увагу на кілька моментів:

“Був собі дідо та й баба. А баба каже дідови: — Чоловіче, витеши мені з дерева дитину. Дідо пішов у ліс, зрубав деревинку і витесав бабі дитинку. Баба зачала її бавити, а дитинка ожила, і зробився живий хлопчик.”

1. Телесик народжується в магічний спосіб від чоловіка

“Телесик лишень приплив до берега, а змія його хап та й полетіла з ним. І принесла його до себе додому.

А в неї була донька, Зміючка Оленка. Каже стара змія:

— Зміючко Оленко, топи піч, так топи, аби цегла розсипалася. Я біжу гостей закликати, а ти спечи Телесика.”

2. Антагоністки – жінки-змії
3.  Серед них чоловіки відсутні

“Та й сіли й попоїли м’яса. Та вийшли надвір, та й кочаються. Та й кажуть:

— Покочуся, повалюся, Телесикового м’яса наївшися! А Телесик з явора:

— Покотіться, поваліться, Оленчиного м’яса попоївши! А вони того не чують та й знов кричать:

— Покочуся, повалюся, Телесикового м’яса попоївши!”

4. Що значить “кочаються та кричать”?

Почнемо з останнього. Сцена 4 – опис принесення дитини в жертву з ритуальним людоїдством та оргією. А жінки=змії є жрицями матріархального культу. Сенс ритуалу в тому, щоб поглинути життєву силу Телесика та передати її своєму родові. Причому рід цей, виходячи з 3 – матрилінійний. Гадаю, тут ми бачимо темну сторону культу Рожаниць.

Очевидні паралелі з давньогрецьким  міфом про Ламію – і тут і там фігурує жінка=змія, яка поїдає власних дітей. Ламія в деяких версіях – дочка Гекати – теж “темні рожаниці”. І в греків, і тут поїдання власної дитини виступає як кара.

Загалом же, сюжет відображає конфлікт між патрилінійним родом, в особі Телесика та його батьків і давнім матрилінійним родом, який уособлюють антагоністки.  Патріархат у цьому конфлікті перемагає, здійснюючи в процесі наругу над давнім культом, внаслідок якої рід жінок-змій припиняється, що символізує сцена гризіння явора (думаю, що явір, який росте у дворі – це теж сакральний символ дерева життя).

Економічний аспект патріархального роду теж присутній: “— Тату, купіть мені золотий човник, срібне весельце. Я буду їхати на ріку, буду ловити рибку та й буду вас годувати. Купив йому тато золотий човник, срібне весельце та й поплив він рибку ловити. А баба йому несе їсти. ” Марксистові це вказує на зв’язок між становленням патріархального роду та зростанням значення праці чоловіків як продуктивної сили.