Хай живе мультиплюндизм!

1. Лівий рух не буде послідовним, якщо не прийме мультиплюндистську програму.

2. Одним із важливих аспектів мультиплюндистської боротьби є протидія вузьколобому уніплюндизму. Уніплюндистській погані не місце в лівому русі!

3. Уніплюндизм може мати багато різних проявів.

4. Можна бути уніплюндистом, не усвідомлюючи цього.

5. Переважна більшість людей – стихійні уніплюндисти. Якщо хтось не усвідомлює проблеми уніплюндизму – він, скоріше за все, піддається стихійним уніплюндистським тенденціям.

6. Уніплюндизм та мультиплюндизм неможливо чітко означити. Сама ідея “чітких означень” та дотримання правил “логіки” – прояв вузьколобого уніплюндистського шовінізму. Мультиплюндизм не має потреби в таких речах як так звана та прєсловута “логіка”.

7. Будь-хто, хто заперечує уніплюндизм як проблему – уніплюндист.

 

Ефект Шапінбаума-Іщенка

В дискусії на ФБ щодо статті Тарасова, де  автор мене цитує, раптом почали обговорювати мою програмну статтю “Політичні тварини та радикальна екосистема”. Мені приємно, коли мене читають, а ще більше – коли обговорюють (хоча і трохи стрьомно, а чому – про це нижче). Тому спочатку хочу всім подякувати. Але на закиди тт. Роксолани та Володимира хотілось би все-таки відповісти

Тов. Роксолані не подобається, що аргументація “не від досвіду до узагальнення, а від теорії до прикладів на її підтвердження”. Крім того, в іншому коментарі вона закликає “розвивати теорію, виходячи з власної практики”. Тов. Роксолана тут стихійно стає на позицію емпіризму, тобто теорії пізнання, сформульованої ще сером Френсісом Беконом близько 1620р. Тов. Троцький явно набагато модерніший :).

Continue…